Тема: ТКАНИНИ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ

1.Тканини рослин

2.Тканини тварин

1.Тканина – сукупність подібних за будовою клітин, які виконують однакові функції та мають спільне походження.

Відмінні риси між клітинами тварин і рослин

ТКАНИНИ ТВАРИН

Тканини рослин діляться на: твірні, покривні, провідні, основні, механічні та видільні.

Твірні тканини (меристема) – тканини, які складаються з клітин здатних до поділу, які дають початок клітинам усіх інших типів.

Типи:

1. верхівкова меристема (апікальна) – забезпечує ріст у довжину, знаходиться на верхівці пагона чи кінчиках кореня;
2. бічна (латеральна) – забезпечує ріст у товщину, знаходиться всередині коренів або пагонів;
3. вставна (інтеркалярна) – забезпечує ріст пагонів у довжину, але він відбувається внаслідок видовження міжвузлів.

Покривні тканини – тканини, які знаходяться на поверхні органів рослин і відмежовують внутрішні тканини від зовнішнього середовища, несприятливих впливів та пошкоджень.

Типи:

1. шкірка (епідерма) – тонкий шар прозорої плівки, який складається з одного чи кількох шарів живих клітин, щільно прилеглих одна до одної. Міжклітинників майже немає, зверху бувають вкриті соскоподібною речовиною – кутикулою (для зменшення випаровування води); можуть мати волоски (захисна функція). У шкірці є продихи – клітини бобовидної форми зеленого кольору, які забезпечують відкривання і закривання продихової щілини – регулює інтенсивність процесів випаровування води та газообміну. Це первинна покривна тканина.
2. корок – сукупність клітин, стінки яких просочуються жироподібною речовиною і стають непроникними для води і повітря. На поверхні корка знаходяться горбики різної форми – сочевички, через які рослина здійснює газообмін та транспірацію. Це вторинна покривна тканина.
3. кірка – у деревних рослин відмежовує відмерлі клітини від новоутворених.

Основна тканина – тканина, яка складається з живих клітин та міжклітинників, які заповнюють проміжки між клітинами інших типів.

Види:

1. фотосинтезуюча основна тканина – утворена фото синтезуючими клітинами (клітинами з хлоропластами), які забезпечують фотосинтез (у листках);
2. запасаюча основна тканина – утворена безбарвними клітинами, в яких запасаються різні речовини (крохмаль, жири);
3. водозапасаюча – у рослин посушливих місцевостей відкладається вода прозапас (кактуси, алоє);
4. повітряна – міжклітинники заповнюються великою кількістю кисню, забезпечує газообмін.

Провідна тканина – тканина, яка забезпечує у рослин два потоки речовин: висхідний (від кореня до надземних частин) і нисхідний (від надземних частин до кореня).

Типи:

1) ксилема – провідна тканина, яка складається з провідних елементів (трахеїд і судин), якими безпосередньо рухаються речовини висхідним потоком.

Судини – послідовно з’єднані відмерлі клітини, які забезпечують висхідний потік речовин. Рухаються розчини мінеральних солей, розчини цукрів запасені в коренях рослин (сік берези).

Трахеїди – окремі клітини веретеноподібної форми з великими порами.

2) Флоема – провідна тканина, яка складається з клітин – супутників та ситоподібних трубок, що забезпечує нисхідний потік речовин.

Ситоподібні трубки – послідовно у вигляді ланцюжка розташовані живі видовжені клітини, які мають численні дрібні отвори (звідки і назва – ситоподібні).

Клітини – супутники – клітини, які виробляють необхідні речовини для нормального функціонування ситоподібних трубок

Механічна тканина – тканина, яка виконує у рослин опорну функцію, забезпечує пружність і міцність різних їхніх частин.

Типи:

1. механічна тканина, яка складається з мертвих клітин з міцними потовщеннями оболонками – склеренхіма;
2. механічна тканина, яка складається з живих клітин з нерівномірно потовщеними оболонками – коленхіма.

Видільні тканини – тканини, які забезпечують виділення певних речовин всередину чи назовні клітин рослини.

Типи:

1. внутрішньої секреції (молочні ходи, смоляні ходи);
2. зовнішньої секреції (залозисті волоски, нектарники, які виділяють ефірні олії, слизисті речовини, нектар, воду).

ТКАНИНИ ТВАРИН

Існує 4 типи тканин тварин (як і у людини): епітеліальна, м’язова, нервова та тканини внутрішнього середовища.

Епітеліальна тканина (епітелій) – тканина, яка складається з одного або декількох шарів щільно прилеглих одна до одної клітин, між якими майже немає міжклітинної речовини.

Функції: вистилає порожнину тіла і внутрішні органи, захисна, регулює обмін речовин з навколишнім середовищем.

За формою і кількістю клітин епітелій є: плоский, кубічний, циліндричний, війчастий (миготливий), залозистий, простий, складний.

Епітеліальним тканинам властива висока здатність до регенерації, що є однією з умов загоювання ран. Тому, що вони контактують з навколишнім середовищем, пошкоджуючись відмирають, а потім знову відновлюються.

М’язова тканина – тканина, яка має здатність скорочуватися на подразнення, чим забезпечує рух органів і всього тіла та певне положення у просторі.

Типи:

1) посмугована (поперечносмугаста) – м’язова тканина, яка складається з багатоядерних великих видовжених м’язових волокон. Під мікроскопом вони здаються посмугованими, тому що в міофібрилі чергуються світлі і темні шари актину і міозину.

Вона поділяється на:

А) скелетну – з неї утворюються скелетні м’язи, діафрагма, м’язи язика, глотки, гортані та верхньої частини стравоходу;

Б) серцеву – утворює міокард та деякі ділянки великих судин (аорта).

За будовою вони подібні, але волокна серцевого м’яза не мають сполучнотканинних оболонок, тому у деяких місцях зростаються між собою для швидкого поширення збудження. Скелетні м’язи скорочуються довільно (свідомість), а серцевий м´яз мимовільно (не залежно від свідомості). Скелетні м’язи швидко стомлюються, а серцевий ніколи.

2) непосмугована (гладенька) – тканина, яка складається з однакових невеликих веретеноподібних не посмугованих клітин, які зібрані у пучки.

Непосмуговані м’язи скорочуються мимовільно, повільно і майже не стомлюються (входять до багатьох стінок внутрішніх органів (шлунок, кишечник, сечовий міхур).

Нервова тканина – тканина, яка складається з нервових та допоміжних клітин, яка сприймає нервові імпульси та проводить їх в організм.

Нервові клітини (нейрони) – основна структурно – функціональна одиниця нервової тканини, здатні сприймати подразнення, перетворити його на нервові імпульси та проводити їх.

Кожен нейрон складається з тіла (де знаходиться ядро і органели) та відростків – аксона і дендритів.

Аксон – довгий (2 – 3 м), розгалужений на кінці відросток, який проводить збудження від тіла нейрона.

Дендрити – короткі відростки, які проводять збудження до тіла нейрона.

Допоміжні клітини нервової тканини – нейроглії, які не проводять збудження, зберігають здатність до поділу, виконують захисну функцію (утворюють оболонку навколо відростків), опорну, живильну, секреторну.

Тканини внутрішнього середовища входять до складу різних органів і створюють внутрішнє середовище організму.

Вони поділяються на: сполучні, скелетні, рідкі.

1) Сполучні тканини:

• пухка сполучна тканина – тканина, яка складається з невеликої кількості клітин і неупорядковано розташованих волокон. Знаходиться у всіх органах, супроводжує кровоносні і лімфатичні судини, заповнює проміжки між внутрішніми органами, деякі клітини здатні до фагоцитозу (захоплюють мікроорганізми).

Б) волокниста сполучна тканина – тканина, яка містить велику кількість прилеглих один до одного волокон, утворює сухожилки, зв’язки.

В) жирова тканина – тканина, яка виконує функції запасання поживних речовин (енергетичне депо), захисну (захищає органи від механічних ушкоджень), теплоізоляційну, може утворюватися метаболічна вода (горби верблюда).

Г) ретикулярна – тканина, яка складається з волоконець та особливих клітин з довгими відростками, утворює основу кровотворних органів (червоний кістковий мозок, селезінка), входить до складу слизової оболонки кишечника, нирок.

2) До скелетних тканин належить:

А) кісткова тканина – тканина, в якій відкладаються мінеральні солі, що надають міцності, утворює скелет хребетних тварин і людини.

Б) хрящова тканина – тканина, в якій відкладаються органічні сполуки, що надають пружності, утворюють скелет зародків хребетних тварин, входять до складу вушних раковин, гортані, сухожилок і зв'язок.

3) Рідкі тканини – це кров, лімфа, міжклітинна рідина, які забезпечують підтримання гомеостазу (сталість внутрішнього середовища), транспорт поживних речовин, продуктів обміну, газів, гормонів та інших біологічно активних речовин, збереження імунітету.