Лекція

Тема: Правоохоронні законодавства України.

1. Збереження біорізноманіття.

2 .Червона книга України.

3. Правоохоронні території.

         1.  Нині спостерігаючи масове збільшення біорізноманіття – знищення видів рослин і тварин (до Червоної книги-9000 видів тварин, і 7000видів рослин). Подальше збільшення може призвести до зникнення життя .З метою запобігання цьому у 1992 році ООН в Ріо-де - Женейро підписала «Конвекцію про охорону біологічного різноманіття» куди приєдналась і Україна

   Основні положення:

- збереження і відновлення біорізноманіття, місць існування окремих видів рослин і тварин грибів, компонентів природи .

   - перехід до раціонального використання природних ресурсів ,зменшення негативного впливу на екосистему .

  - посилення відповідальності за збереження біорізноманніття з боку підприємств і громадян ,діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів або вплив на стан навколишнього середовища .

   Для реалізації Національної програми збереження біорізноманіття Україна удосконалюється і законодавча база, зокрема заявляється такі закони «Про охорону навколишнього середовища» (1991р),  «Про природну законодавчу фауну України» (1992р.),  «Про тваринний світ» (1993р)

          2. З метою збереження біорізноманіття збільшується потреба створити системи видів тварин і рослин занесених до Червоної книги України .

В перше в Україні видання Червона книга вийшло 1980,а наступна 1994 (тварини)1996 рік (рослини і гриби)

  Червона книга  - державний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою знищення  та про заходи щодо їх збереження, охорону та  відтворення.

  У Червоній книзі для кожного виду наведено малюнок  тварин чи росли, карту – схему поширення, відомості певний вид (назва та систематизація), статус, місце перебування, чисельність, причини зміни чисельності, особливості біології, розмноження у неволі, заходи охорони.

 Залежно від стану та ступеня загрози для видів тварин чи рослин, вони поділяються:

  1. зниклі види – види, про яких після неодноразових пошуків у місцях їх поширення відсутня будь – яка інформація про їх існування.

  2. зникаючі – види, які знаходяться під загрозою знищення, збереження яких є малоймовірне, якщо продовжуватиметься згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

  3. вразливі – види, які у найближчому майбутньому можуть бути визнані до «зникаючих»

  4. рідкісні – види, популяції їх не зменшуються, зустрічаються рідко, їм загрожує небезпека

  5.невизначені – види, які очевидно знаходяться під загрозою зникнення, але достовірні дані про стан їх популяції відсутні,

  6. недостатньо відомі – види, про які існує певна інформація, але вона не достатньо вивчена, знаходяться під загрозою

  7. відновлені – види, які завдяки вжитим заходам відновили свій стан, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

 Види тварин занесені до Червоної книги: сольпуга звичайна, жук – олень, широкогрудий річковий рак, хохуля звичайна, їжак вухатий, беркут, видра річкова, лисиця степова, вечірниця мала і велика, борсук звичайний .

 Види рослин: сон – трава велика, півонія кримська, вудія альпійська, тирлич, едельвейс альпійський (білі квіти), тюльпан двоквітковий (білий, менше пелюсток), підсніжник звичайний, шафран жовтий.

  3. Для охорони окремих видів рослин і тварин, а також цілих природних компонентів  створено:

  1. заповідники – природно охоронні науково – дослідницькі території, створенні з метою збереження в природному стані типових для даної місцевості чи унікальних природних компонентів; вивчення природних процесів, які в них відбуваються; розроблення наукових основ охорони природи (Асканія – Нова, Канівський, Дунайський, Кримський ).

Вони діляться на:

• біосферні – мають міжнародне значення і створюються для збереження в природному стані найтиповіших природних  компонентів(Аканія - Нова)
• природні – мають територіальне значення, займаються охороною  біорізноманіття в певних регіонах, областях.

2. національні парки – природо охоронні та культурно – просвітницькі території; покликанні зберігати цінні  природні, історико – культурні комплекси та об’єкти. На їх територія крім зон повної заповідності є певні місця для туризму. Є відкритого із закритого типу.

3.заказники – природні території, створенні для збереження і відтворення природних компонентів  чи окремих видів організмів. Відкриті.

4. ботанічні сади і зоопарки – території, які призначенні для збереження , акліматизації та ефективного використання рідкісних і типових видів місцевої і світової фауни і флори. Відкриті для людей – просвітницька робота.

5. пям'ятники природи -  природо - охоронні території з заповідним режимом. Це найменша урочищя (гай, озера, ділянки узбережжя чи долини) та окремі об’єкти (водоспади, печери, унікальні геологічні виступи).