Лекція

Тема: Гіпотези походження життя на Землі

1. Креаціонізм
2. Гіпотеза самозародження
3. Біохімічна еволюція
4. Гіпотеза панспермії
5. Гіпотеза стаціонарного стану

       Життя – одне з найскладніших явищ природи. З глибокої давнини воно сприймалося як щось таємниче і непізнане, тому над питанням його походження йшлася гостра боротьба між вченими.

       Не існує єдиної теорії походження життя, яка була б науково обґрунтованою. Серед безлічі уявлень про виникнення життя на Землі основні такі:

1. Креаціонізм – гіпотеза, яка стверджує, що життя виникло внаслідок акту творіння, здійсненого вищою силою. Опис акту творіння світу та життя знаходиться у книзі «Біблія», де вказано, що світ був створений  Богом протягом 6 днів.

2. Самозародження – гіпотеза, яка стверджує, що життя виникло з неживої речовини.

Ця теорія була поширена в Стародавньому Китаї, Вавілоні і Єгипті.

         Основоположниками теорії самозародження є:

• Платон - стверджував, що живі істоти виникають з гною, мулу, води, грунту.
• Арістотель – вважав, що певні речовини містять «активний зародок», який при відповідних умовах може утворювати живий організм. Арістотель мав рацію вважаючи, що зародок є в заплідненому яйці, але помилявся вважаючи, що він є в сонячному світлі та гнилому м’ясі.
• Ван Гельмонт – описав експеримент, в якому він нібито створив за 2 тижні мишей з брудної сорочки та жмені пшениці в темній шафі.

Цю теорію спростували:

• Франческо Реді – встановив, що білі черви, які з’являються на гнилому м’ясі – личинки мух. І говорив, що життя може виникнути з попереднього життя.
• Луї Пастер – піддавав герметично закриті м’ясні і овочеві відвари тривалому кипінню. Досліджуючи рідини через декілька днів не виявив ніяких ознак життя. І дійшов висновку, що висока температура вбила все живе, а життя не може зародитися з неживого.
• Вивчення фізіології розмноження багатоклітинних організмів.
• Вірхов – засновник клітинної теорії і говорив, що клітина є структурною одиницею всього живого, кожна клітина утворюється внаслідок поділу материнської клітини.
• Левенгук – відкрив мікроскоп, за допомогою якого довів, що немає життя в неживих тілах. 

3. У 20 столітті настає розвиток геології, біохімії та молекулярної біології. В цей час з’являється біохімічна гіпотеза еволюції, основоположником якої є

Дж. Холдейн і О.І. Опарін.

Вчені вважали, що первинна атмосфера Землі складається з вуглекислого газу, метану, аміаку, оксидів сірки, сірководню та водяної пари. Озонового екрану не було і до поверхні світового океану надходить потік космічного і ультрафіолетових сонячних променів. Під дією променів та електричних розрядів утворюються деякі органічні речовини – нуклеотиди, амінокислоти, моносахариди. Вони утворили скупчення відокремлені від води – коацерватні краплини, які існували досить тривалий час і не утворили живі організми. Не зважаючи на це теорія Опаріна – Холдейна стверджує, що коацерватні краплини якимось чином перетворилися на «доклітинні» живі організми, які дали початок прокаріотам і еукаріотам.

4. Гіпотеза панспермії – гіпотеза, яка стверджує, що життя з’явилося на Землі внаслідок перенесення з інших планет зародків життя.

Згідно панспермії:

1. у світовому просторі розсіяні зародки життя, які притягуються планетою, осідають на її поверхні і дають початок всьому живому;
2. життя могло виникнути один або кілька разів в різний час і в різних частинах Всесвіту внаслідок потрапляння «насіння життя» з космічним пилом, кометами чи метеоритами;
3. життя занесли інопланетні істоти заради експерименту (НЛО, зустрічі з інопланетянами).

5. Теорія стаціонарного стану – теорія, згідно якої життя ніколи не виникало, а існувало завжди.