Лекція

Тема: Біосфера

1.Поняття про біосферу

2.Оболонки біосфери

3.Жива речовина, її функції

4.Вплив діяльності людини на біосферу

         1. Вперше термін «біосфера» запропонував у 1875 році Е. Зюсс. Вчення про біосферу створив В.І. Вернадський.

         Біосфера – оболонка Землі, населена живими організмами (область поширення життя).

         Компоненти біосфери:

• жива речовина (біомаса) – сукупність всіх живих організмів (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини);
• біогенна речовина – мінеральні або органічні речовини, створені в результаті життєдіяльності живих організмів (кам’яне вугілля, вапняк, мінерали);
• косна речовина – речовина, яка формується без участі живих організмів (в результаті вулканізму, падіння метеоритів);
• біокосна речовина – речовина, створена живими організмами разом з неживою природою (грунти).

2. Оболонки біосфери:

- атмосфера – газова оболонка Землі, розташована над літосферою і гідросферою.

Її нижню частину (заввишки до 15 – 18 км) називають тропосферою, де знаходиться водяна пара, яка внаслідок нерівномірного нагрівання поверхні Землі формує хмари. Над тропосферою знаходиться стратосфера (до 80 км), де знаходиться озоновий екран, який відбиває ультрафіолетові промені, які згубно впливають на живі організми.

• гідросфера – водяна оболонка Землі, яка являє собою сукупність усіх водойм (океани, моря, річки, озера, підземні води).
• літосфера – тверда оболонка Землі.

3. Оскільки, біосфера – область поширення живих організмів, то необхідно знати функції, які виконує жива речовина.

У біосфері жива речовина виконує 3 основні функції:

- газова – гетеротрофні організми поглинають кисень та виділяють вуглекислий газ, автотрофні ж організми виділяють кисень для живих організмів і поглинають вуглекислий газ, забезпечуючи цим існування на Землі.

- окисно – відновна – у всіх організмах відбувається ряд окисно – відновних процесів, які забезпечують процеси життєдіяльності організмів (дихання, фотосинтез).

- концентраційна – живі організми здатні накопичувати різні хімічні елементи у вигляді органічних і неорганічних сполук, які використовують при несприятливих умовах.

4. Вплив діяльності людини на:

- стан грунтів. Забезпечення населення продуктами харчування спричиняє щорічне збільшення орних земель. При цьому вирубують ліси, які забезпечують оптимальний рівень води в грунті і захищають їх від вивітрювання. Тобто діяльність людини спричиняє ерозію грунтів – зменшення товщі верхнього шару грунту внаслідок розмивання водою (водна ерозія) або видування вітром (повітряна ерозія).

Надмірне зрошування грунтів людиною викликає підняття рівня грунтових вод з солями, які відкладаються на поверхні грунту і викликають засолювання грунтів.

Негативно впливає і застосування пестицидів – хімічні сполуки, які використовуються для захисту рослин та продуктів харчування від шкідників.

Все вище перлічене викликає зменшення запасів гумусу – родючого шару грунту, за допомогою якого отримують врожай.

- стан лісів. Людина вирубує ліси для промисловості і будівництва, що призводить до зменшення кисню та збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері. Зникають види рослин і тварин.

- стан атмосфери. Атмосферу забруднюють шкідливі викиди промисловості та вихлопні гази автотранспорту. Наслідком чого є кислотні дощі – опади з підвищеною кислотністю, які роблять мертвими водойми, гинуть ліси, втрачається врожай. Також відбувається руйнування озонового шару, внаслідок надходження в атмосферу хлор- та фторвмісних  сполук.

- стан гідросфери. Діяльність людини негативно впливає на стан питної води, забруднюючи воду промисловими та побутовими стоками. Надходження неочищених стічних вод у природні водойми унеможливлює їх використання для відпочинку чи рибальства. У забрудненій воді високий вміст фосфору і нітрогену, що призводить до збільшення кількості ціанобактерій, які спричиняють «цвітіння води», що зменшує кількість кисню в воді і збільшує кількість токсичних речовин. Також загибель багатьох гідро біонтів спричиняють аварії нафтодобувних платформ, викиди кораблів, що веде до утворення нафтової плівки.

- зміни клімату. Інтенсивний розвиток промисловості збільшує концентрацію вуглекислого газу в атмосфері, що призводить до виникнення «парникового ефекту» (збільшення температури біля поверхні Землі).